Біла-Церква - місто з дуже давнім історичним минулим. Місто розташоване по обидва боки річки Рось. Перше зареєстроване поселення на цій території датується 6-м ст.

 

 Попередником Білої Церкви було місто Юр'єв, заснований 1032 року (від християнського імені Ярослава Мудрого), як прикордонна зона, для захисту від кочівників, нальоти яких неодноразово спустошували Русь. Для зміцнення південних рубежів була споруджена система сторожових фортець по Росі. Назва Юр'єв проіснувало до повного розгрому монголо-татарами очолюваними Батиєм. У 1240-му році місто Юр'єв був спалений дотла і залишався в списку міст Руських аж до 1300-го року. Після відходу ворога, сюди почали повертатися люди і відновлювати місто.

 

  З 1362-го року, в польсько-литовській хроніці фігурує назва - Біла Церква. Однозначної версії про походження назви Біла Церква немає. Одні історичні записи оповідають про церкву, яка була споруджена з неотесаних березових колод, інші записи - про руїни кам'яної церкви, які є найбільш правдоподібними. Є ще версії за походженням назви Біла Церква, але вони більше відносяться до фольклорному варіанту, ніж до історичного.

У 1362-му році Біла Церква разом з Київським князівством була приєднана до Литви, а після Люблінської унії (1569 року) увійшла до складу Речі Посполитої. Після будівництва замку в 1550-му році, Біла Церква стає важливим оборонним і адміністративним пунктом і відіграє визначну роль в історії Польщі та козацтва. З 1660-го року Біла Церква поперемінно належала то Росії, то Польщі. У 1702-му році Семен Палій з 10-ти тисячним загоном взяв у облогу Білу Церкву. У 1703 році полякам вдалося придушити повстання, і в тому ж році Правобережжі була окупована російськими військами. До 1774-го року Біла Церква перебувала в постійній боротьбі, вінцем яких стала Коліївщина.

За придушення Коліївщини польський коронний гетьман - граф Франциск Ксаверій Браницький - в 1774 році отримав в подарунок Білоцерківське староство. У 1793-му році (після другого поділу Польщі), місто стає частиною Російської імперії. Біла Церква стала провінційним містом, який втратив адміністративне значення для держави. У 1795-му році, за наказом Катерини ІІ замок був зруйнований.

 

У 1806-му році Браницькі уклали договір з єврейською громадою, якій дали дозвіл на поселення і будівництво у місті. Євреї принесли в Білу Церкву велику торгівлю і ремесло. Вона стала вузлом важливих транспортних шляхів, через нього проходили численні урядові, військові, поштові естафети і купецькі каравани.

 

У листопаді 1918 року в Білій Церкві почалося збройне повстання під проводом Семена Петлюри і Володимира Винниченка. Тут відбувалося формування основних сил Директорії. У Білій Церкві вперше було надруковано повідомлення про відновлення влади незалежної УНР (Української Народної Республіки).

 

Протягом Другої Світової війни місто перебувало в окупації 950 днів. За цей термін місто було майже повністю знищене, населення скоротилося до 40 тисяч.

 

Історія міста Біла-Церква (відео)

Коментарі  

Администратор
0 Администратор 24.05.2017 19:46
Внимание! Если Вы заметили недостоверность, неточность или ошибки в материале, просьба сообщить администрации.
Відповісти

Коментувати

Защитный код Обновить