Без штурмана немає удачі
В бою потрібен точний маршрут.
Нелегке це завдання -
Прораховувати все до секунд.

Бив точно і міцно фашистів,
Щоб горя не знала людина.
І бойовий шлях завершився
Парадом Перемоги на площі в Москві.

 Народився 4 листопада 1918 року в с. Лебедівка нині Сурського району Ульяновської області в сім'ї селянина. За національністю росіянин. Член КПРС з 1943 роду. Закінчив Ульяновський Будівельний технікум. У Радянській Армії з 1938 року. У 1940 році закінчив Челябінське військове авіаційне училище.

 
 На фронтах Великої Вітчизняної війни з червня 1941 року. В 1942 році закінчив Вищу школу штурманів. Інструктор з радіонавігації, помічник штурмана 19-го гвардійського бомбардувального авіаційного полку (2-а гвардійська бомбардувальна авіаційна дивізія, 2-й гвардійський бомбардувальний авіаційний корпус, 18-а повітряна армія). Гвардії капітан Панічкін до квітня 1945 року здійснив 269 бойових вильотів на бомбардування військово-промислових об'єктів у глибокому тилу противника, скупчень його військ.

 Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 травня 1946 року Панічкіну Михайлу Степановичу  присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Брав участь у параді Перемоги в Москві 24 червня 1945 року.

 Після війни продовжував службу у ВПС. У 1949 році закінчив Вищі льотно-тактичні КУОС. З 1959 року полковник Панічкін - в запасі. Проживає в місті Біла Церква Київської області. Працював майстром на заводі. Нагороджений орденом Леніна, 3-ма орденами Червоного Прапора, 2 орденами Вітчизняної Війни 1-й ступеня, орденом Червоної Зірки, медалями.